Що можу зробити я для України?

На роздуми надихнула Концепція національно-патріотичного виховання учнів та молоді. Документ змушує задуматися, що можу зробити для України в такий складний для неї час?
Найперше - нести до дитячих душ українське слово - ніжне, вічне, влучне... Без мови немає народу. Старші учні не раз чули слова Ліни Костенко: "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову". І звучать в унісон слова її доньки Оксани Пахльовської: "Раби - це нація, котра не має мови. Тому й не може захистить себе".  Читати далі...

     Часто нагадую дітям приказку: "Народ скаже, як зав`яже". Тож фразеологічна скарбниця учня щоразу поповнюється не тільки новими зворотами, а й  етимологічними розвідками про них. А ще  діти добирають до них синоніми, антоніми, пояснюють багатозначність усталених зворотів.

   Звертаю увагу на національно-патріотичний аспект у навчанні української літератури. Аби вкотре показати повнокровність і спроможність нашої мови, європейськість визначних діячів літератури усіх часів, планую цікавий інформаційний та прикладний проект "Українські європейці. Європейські українці" під гаслом "Україна - це Європа!". Залюбки прислухаюся до цікавих ідей.

  Зважаючи знову ж таки на народну мудрість, зокрема приказку, що гуртом і батька легше бити, об`єднуюся заради високої мети зі своїми колегами. Одним із таких прикладів є проект "Рослини з легенди". Рослини - справа біолога, легенди - моя; а разом виховуємо і любов до маленької батьківщини, і до духовної спадщии.

  Червоною ниткою на уроках мови і літератури проходять концепти "Україна", "мати", "калина" та інші.

   Велику роль відводжу співпраці з учителем історії. Крім інтегрованих уроків, це ще й дискусії, обговорення, підготовка історичних довідок. Мрію про спільне дослідження роману Ліни Костенко "Берестечко". Не обходжуся без співпраці з учителями музики, образотворчого мистецтва, художньої культури. Хочу запропонувати спільну реалізацію проекту "Образ місячної ночі у творах митців".

  І найголовніше у вихованні молоді - це власний приклад, бо скільки не розказуй, як треба робити, діти робитимуть так, як робиш, а не розказуєш ти.