Ніна Бічуя. "Шпага Славка Беркути"
Підготовка до контрольної роботи за творчістю Тараса Шевченка і Лесі Українки
Тарас Шевченко
Підготовка до контрольної роботи за творчістю Тараса Шевченка і Лесі Українки
Тарас Шевченко
Установіть послідовність подій у біографії Т. Шевченка
Розгадайте кросворд "Життя і творчість Тараса Шевченка"
Із запропонованої хмарки слів випишіть поняття, повязані з життєвим і творчим шляхом Т. Г. Шевченка
Теми творів:
1. Маруся Чурай - українська Сапфо
2. Народні герої в українських історичних піснях
3. Українські кобзарі - носії нашого минулого
4. Маруся Богуславка: зрадниця чи патріотка рідної землі?
................................................................................................................................
Українські історичні пісні та народні думи
Дума "Маруся Богуславка" код 8707240
Українські історичні пісні.
Шановні восьмикласники, до вашої уваги прекрасний текст. Ваше завдання уважно прочитати й виписати вирази, що запали вам у душу, запам'яталися, схвилювали.
Потічок
День у день він жебонів, створюючи власну життєдайну
мелодію. Ні нарікань, ні розпачу, ні незадоволеного бурмотіння. Він наспівував
свою життєву пісеньку, дякуючи Богу й людям за щасливі миті свого існування.
Йому пощастило більше, ніж сотням таких струмочків, які від людської
бездушності загубилися в зарослях, очеретах. Він щасливчик, бо народився із
криниці, яка була на обійсті, й в особі дядька Романа знайшов надійного друга,
який господарською рукою щоріч розчищав йому дорогу у світи. Найбільше Потічок любив
літо. Вранішнє пробудження розпочиналося із півника, який сповіщав про
народження нового дня. Услід за півником виводив щемливо-ніжну пісню ранку
соловейко. Долучався дятел-трудар, раз по раз вибиваючи працелюбні ноти. Потім
все продовжувалося звичаєво: гавкало, нявкало, мукало, рохкало, квоктало,
стукало, грюкало... Радістю приємного спілкування наповнювалися години, коли
приходили до Потічка гуси, качки. Він, лукаво примруживши око, спостерігав, як
старші повчали менших, як у нього на очах батьківська наука давалася взнаки…
Любив підглядати Потічок, коли дітлашня, заскочивши в садок
посмакувати смородиною, мусіла помити руки, бо він, ніби ненароком розливши
власну гостинність, спонукав їх до цього. Закоханість у щедрість Потічка
виявляли всі рослини, дерева.
Однак він вичікував дива, коли груша чи яблуня із почуттям
надійності купали в ньому плоди, обережно скидаючи, щоб не потрапити на
камінчики. Ця традиція заклалася після першої купелі й не змінювалася роками...
За день натрудившись, Потічок засинав під сюрчання коників,
кумкання жаб у сусідському ставку, ніжний шепіт трав. Він був упевненим у
завтрашньому, бо заслужив на довіру і природну значимість серед таких, як сам.
Життєвість.
Галина Корицька.
Запоріжжя. 20 червня 2018 року.
Запоріжжя. 20 червня 2018 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар